Оцінка рухомого майна

Відповідно до Національного стандарту №1, рухоме майно – матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщені без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яка не є нерухомістю.

Необхідність оцінки вартості рухомого майна пояснюється перш за все змінами ринкових цін з плином часу під впливом ряду факторів: технічного прогресу, кон’юнктури ринку, інфляції тощо. Тому основним видом вартості є ринкова вартість.

Оцінка рухомого майна має на увазі під собою оцінку досить широкого спектра майна в матеріальній формі:

  • товари;
  • виробничі запаси (сировина та матеріали, інші запаси);
  • готова продукція;
  • інвентар, прилади;
  • комп’ютерна техніка, оргтехніка;
  • побутові предмети, в тому числі меблі офісні та житлова;
  • біологічні активи (тварини, багаторічні насадження);
  • інші об’єкти рухомого майна.

На відміну від нерухомого майна, де кожен об’єкт володіє унікальними властивостями, що утрудняють підбір аналогів, рухоме майно, як правило, є об’єктом масового виробництва, що спрощує схему оцінки. При цьому важливо враховувати стан рухомого майна, умови експлуатації та зберігання, а також достовірність джерел інформації про ціни продажів на аналогічне рухоме майно.

Найчастіше об’єктом оцінки є товари в обороті, а також меблі, прилади, інвентар. Основний підхід – порівняльний.