Оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності
- Оцінка бренду, торгової марки і товарного знаку
- Оцінка ноу-хау
- Оцінка авторських прав
- Оцінка патенту
- Оцінка дозвільної документації (ліцензії)
- Оцінка гудвілу
Об’єктами оцінки відповідно до Національного стандарту № 4 є майнові права інтелектуальної власності, які належать до об’єктів у нематеріальній формі.
Оцінюються майнові права на такі об’єкти права інтелектуальної власності:
- літературні та художні твори;
- комп’ютерні програми;
- фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
- винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
- компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
- раціоналізаторські пропозиції;
- сорти рослин, породи тварин;
- комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
- комерційні таємниці;
- інші об’єкти, відповідно до законодавства, які стосуються об’єктів права інтелектуальної власності.
Оцінка бренду, торгової марки і товарного знаку
В наші дні споживачі товарів найчастіше купують товари певних торгових марок. Отже, конкуренція за своєю суттю є конкуренцією торгових марок і брендів. Продаж торгових марок останнім часом став особливо актуальним, що веде до значущості зареєстрованих торгових знаків.
В Україні законодавчо закріплено поняття знака (товарного), як об’єкта інтелектуальної власності. Товарний знак і товарна марка – це по суті одне і теж, проста різниця в перекладі з англійської TradeMark, використовуваної в міжнародному праві. Бренд же, грубо кажучи, поняття не правове, запозичене зі словника маркетологів, що позначає те ж саме, що і товарний знак.
Товарні знаки, що мають вартість, можуть виступати самостійними об’єктами купівлі-продажу, що передбачає залучення сертифікованого оцінювача, щоб узгодити професійно, грамотно, відповідно до чинного Законодавства визначити вартість переданих прав на товарний знак.
Незалежна оцінка товарного знаку необхідна в разі його:
- внесення в якості внеску до статутного капіталу;
- франчайзингу (укладанні ліцензійних угод);
- при всіх реструктуризаціях підприємства (злиття, поглинання, виділення, поділ).
Оцінка ноу-хау
Ноу-хау – це інформація комерційного або технічного характеру, що дозволяє збільшувати ефективність бізнесу. Оцінка ноу-хау являє собою оцінку методів, прийомів, процедур і знань будь-якого характеру, не захищених державними патентами або свідоцтвами.
Як необхідний елемент бізнесу, ноу-хау може бути важливою ланкою в структурі активів підприємства.
Оцінка ноу-хау може проводитися у випадках:
- для цілей внеску в статутний капітал підприємства;
- купівлі-продажу;
- переоцінки основних засобів компанії;
- для визначення капіталізації компанії.
Особливістю ноу-хау є те, що його не можна зареєструвати як винахід, товарний знак або інші види інтелектуальної власності, оскільки це призведе до розкриття суті ноу-хау, що суперечить його значенню («секрет виробництва»).
Оцінка авторських прав
Проводиться для визначення ціни при укладанні угод купівлі-продажу, для встановлення ціни авторської винагороди під час передачі використання прав твору, а також для визначення збитку, заподіяного право власникові незаконним використанням його інтелектуальної власності.
Згідно з чинним законодавством об’єктами авторського права є:
- літературні та художні твори;
- комп’ютерні програми;
- компіляції даних (бази даних);
- фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
- винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
- компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
- раціоналізаторські пропозиції;
- сорти рослин, породи тварин;
- інші об’єкти, які з чинним законодавством належать до об’єктів авторських прав.
Оцінка патенту
Під оцінкою патентів розуміється оцінка виняткових прав на подібні види інтелектуальної власності, підтверджених виданим патентом.
Оцінка патенту – один зі способів поповнення статутного капіталу підприємства, який дозволяє амортизувати нематеріальні активи.
Іншими цілями оцінки патенту можуть служити:
- переоцінка основних засобів підприємства;
- визначення ринкової вартості об’єкта при угодах купівлі-продажу з інтелектуальною власністю;
- визначення розміру шкоди, заподіяної правовласникові незаконним використанням його інтелектуальної власності.
Оцінка дозвільної документації (ліцензії)
Основна проблема оцінки вартості ліцензії за витратами полягає в тому, що понесені витрати підприємством на оформлення ліцензії не відображають величину корисності в результатах господарської діяльності підприємства.
І тільки використання методів дохідного підходу, підрахунок реально отриманих або передбачуваних доходів, в яких з необхідністю присутній внесок від використання оцінюваної ліцензії, дозволяє встановити реальну величину корисності в грошовому еквіваленті.
Іншими цілями оцінки патенту може служити:
- визначення розміру ліцензійних платежів при передачі права використання інтелектуальної власності на основі ліцензійної угоди;
- визначення ринкової вартості об’єкта при угодах купівлі-продажу з інтелектуальною власністю;
- визначення розміру шкоди, заподіяної правовласникові незаконним використанням його інтелектуальної власності.
Оцінка гудвілу
Гудвіл – це переваги, які отримує покупець при покупці вже існуючої і діючої компанії, в порівнянні з організацією нової фірми.
Для більшості завдань оцінка гудвілу полягає у визначенні сукупності тих елементів бізнесу і персональних якостей, які стимулюють клієнтів звертатися саме до даного підприємства, і які приносять фірмі прибуток понад необхідної для отримання розумного доходу на всі інші активи компанії, включаючи дохід на нематеріальні активи, які можуть бути оцінені окремо. Гудвіл розглядається як вартість ділової репутації фірми. Гудвіл виникає, коли компанія отримує стабільні, високі прибутки, її доходи перевищують середній рівень по галузі.
Оцінка вартості гудвілу базується на 2 основних методах:
- надлишкових прибутків – оцінка гудвілу як бренду, який допомагає компанії отримувати більше прибутку в порівнянні з ситуацією, якби вона продавала не брендований товар;
- балансовий метод має на увазі визначення вартості гудвілу як різниці між вартістю бізнесу в цілому і вартістю його активів, як матеріальних, так і ідентифікованих нематеріальних.